ПРО МЕНЕ

В учителя, як музика душа.

Немов скрипаль, що так майстерно грає,

Він кожен день усе своє життя

Смичком добра серця дітей торкає.

Н.Уманців

Саме ці слова нагадують мені моїх вчителів і,водночас, стимулюють до власного самовдосконалення.
Адже, щоб «майстерно грати і смичком добра серця дітей торкати» потрібно багато зусиль, максимум терпіння і океан любові до учнів та своєї професії.

Народилася у 1987 у місті Івано-Франківськ, де і проживаю. З 1995 року по 2005 рік навчалася у школі-ліцей №23. Навчаючись у старших класах зрозуміла всю суть відомого вислову «Ти Людина скільки, скільки знаєш мов…», після чого твердо вирішила навчатися на факультеті іноземних мов Прикарпатського університеті імені Василя Стефаника. Було нелегко, проте цікаво! Протягом навчання бачила себе перекладачем, але на останньому курсі зрозуміла, що не тільки хочу здійснювати переклади, а й ділитися своїми знаннями з іншими. Першою школою на знання англійської мови стала поїздка до США в 2007 році.

На роботу у школу влаштувалася у 2010 році у Підпечерівську ЗОШ.
Дещо несподіваною стала робота в Угринівському НВК, адже окрім навчальних годин, отримала своє перше класне керівництво.

Погоджуюсь із думкою, що вчитель - завжди учень, бо щодня щось нове відкриває для себе. Так і я вчилася бути не просто вчителем, а й класним керівником. За час викладання та класного керівництва прийшла до висновку, що змінюється світ, змінюються підходи до викладання, та незмінним залишається головне призначення вчителя – навчити людину бути Людиною. Розумію, що сучасним школярам нелегко збагнути пріоритет знань, тому стараюся спонукати до пошуково- дослідницької роботи.

Намагаюся знаходити у кожному щось хороше та створювати атмосферу співпраці, хоч це зовсім нелегко. Іноді, коли виникають професійні труднощі , подумки згадую вірш Ліни Костенко «Я вибрала долю собі сама…», після чого знову шукаю шляхи їх подолання.